Уже восьмий рік триває гуманітарна криза, спричинена конфліктом на сході України. Мільйони людей по обидва боки «лінії розмежування» щодня наражаються на смертельні ризики, стикаються з труднощами при отриманні доступу до основних послуг та потерпають від зменшення засобів існування. Крім того, через пандемію COVID-19 та її соціально-економічні наслідки зменшилась життєстійкість постраждалих унаслідок конфлікту громад, що збільшило їх залежність від гуманітарної допомоги.

Із 3,4 мільйона людей, які потребують гуманітарної допомоги, у рамках Плану гуманітарного реагування (ПГР) для України 2021 року, для якого необхідно 168 млн дол. США, першочергову підтримку планується надати 1,9 мільйона людей. Проте потреби продовжують перевищувати наявні кошти. Станом на 1 вересня 2021 року отримано лише 28 % (47,1 млн дол. США) необхідного фінансування. За поточних темпів надходження коштів План 2021 року може стати однім із найменш профінансованих із початку конфлікту на сході України.

З огляду на це Гуманітарна команда країни підготувала огляд Пріоритетів гуманітарного фінансування, де зазначено життєво необхідні гуманітарні заходи до кінця року на суму 49 млн дол. США в шести основних секторах [1]: освіти, продовольчої безпеки та засобів існування, охорони здоров'я, захисту, житла та непродовольчих товарів, а також водопостачання, санітарії та гігієни (ВСГ).

Для визначення найбільш критичних потреб до кінця 2021 року застосовувалися три основні критерії: (i) враховувалися всі аспекти невідкладності заходів, включаючи сезонність робіт та очікуваний розвиток ситуації із COVID-19; (ii) першочергова увага приділялася найбільш уразливим групам людей, та (iii) розглядалася можливість негайної реалізації заходів після отримання фінансування.

Забезпечення невідкладних потреб і підтримка найбільш незахищених

Довгий осінньо-зимовий період в Україні, який триває з листопада по березень, — традиційно найскладніший час, коли обмежене ведення сільськогосподарських робіт, менше можливостей для працевлаштування та зменшуються доходи населення. Крім того, очікується, що багато постраждалих від конфлікту людей почнуть заощаджувати на продуктах і інших необхідних потребах напередодні зими, щоби купити вугілля або дрова для опалення будинків. За оцінками гуманітарної спільноти, потрібно 5,4 млн дол. США (або лише 180 дол. США на людину) для продовольчої допомогти 30 000 людей по обидва боки «лінії розмежування», яким не вистачає продуктів харчування, щоби вони змогли пережити ще одну зиму.

Найбільш уразливі групи, такі як пенсіонери, ледве можуть дозволити собі придбати вугілля або інше паливо для обігріву домівок. Оскільки вартість мінімальних потрібних обсягів вугілля становить 7 000 грн, пенсіонери на сході України, які в середньому отримують близько 3 000 грн на місяць, мусять робити заощадження зі своїх мізерних доходів упродовж кількох місяців, щоби пережити зиму. Для підтримки найбільш вразливих людей, постраждалих від конфлікту, гуманітарним організаціям потрібно 14,7 млн дол. США для забезпечення 107 000 мешканців громад поблизу «лінії розмежування» та ізольованих населених пунктів обігрівачами, паливом та іншими видами допомоги під час зимового періоду.

Використання нових можливостей

Улітку ситуація з СOVID-19 порівняно стабілізувалася: кількість нових випадків та рівень госпіталізації знизилися по всій країні, включно з постраждалими внаслідок конфлікту районами. Проте викликає занепокоєння, що із середини липня спостерігається протилежна тенденція. Наразі прогнозується, що нова хвиля інфекції в Україні розпочнеться вже в жовтні-листопаді.

Гуманітарним організаціям необхідно 7,5 млн дол. США для допомоги медичним закладам у постраждалому регіоні, які вже знаходяться на межі можливостей. Завдяки першочерговому забезпеченню 51 первинного медичного закладу на підконтрольній та не підконтрольній Уряду територіях (ПУТ і НПУТ) ліками, основним медичним обладнанням, послугами та підтримкою опосередковано допомогу отримають понад 340 000 мешканців постраждалих районів. А заходи профілактики, контролю та лікування COVID-19 (зокрема розширення можливостей лабораторій та вакцинації) сприятимуть зменшенню ризиків для здоров’я населення та уповільненню розповсюдження вірусу.

Улітку 2021 року також покращився гуманітарний доступ до районів поза урядовим контролем, що створює нові можливості для гуманітарних організацій щодо збільшення їхньої діяльності. Покращення доступу дозволить відновити послуги у сфері захисту для 310 000 людей на НПУТ, що досі було неможливо через обмеження доступу. За умови своєчасного надходження коштів партнери у сфері освіти зможуть надати шкільне устаткування та провести дрібні ремонти та відновлення 10 постраждалих унаслідок конфлікту навчальних закладів на НПУТ. Завдяки цьому принаймні 15 000 учнів зможуть продовжити навчання.

Зі всіма пріоритетами фінансування до кінця 2021 року можна ознайомитись тут.

Як зробити свій внесок?

Кошти для задоволення визначених термінових потреб мають направлятися у рамках проєктів та через партнерів ПГР 2021 року Зацікавлених донорів просять звертатися до відповідних кластерів або зробити внески в Гуманітарний фонд для України (UHF), гнучкий спільний фонд різних донорів для забезпечення реагування на зміни потреб та умов роботи.

Важливо, щоби ООН та її гуманітарні партнери отримали необхідні кошти якомога раніше, щоби розпочати гуманітарну роботу у вересні-жовтні та своєчасно надали допомогу. Для отримувачів допомоги у віддалених населених пунктах поблизу «лінії розмежування» може бути ускладнено проїзд у зимовий період.

---

[1] Водночас цей огляд не заміняє ПГР 2021 року, в якому представлені основні напрями гуманітарної роботи в Україні в 2021 році

У 2020 році до значної гуманітарної кризи на сході України додалася пандемія COVID-19. Мільйони мешканців регіону, уже виснажені внаслідок конфлікту, який не припиняється, крім небезпеки, зменшення засобів до існування та недостатнього доступу до медичних і інших основних послуг, зіткнулися ще і з кризою у сфері охорони здоров'я.

У цей безпрецедентний для сходу України час Гуманітарний фонд для України (надалі «Фонд»), під керівництвом Управління ООН з координації гуманітарних справ (УКГС), забезпечив гнучку гуманітарну підтримку, зокрема для подолання наслідків коронавірусної хвороби COVID-19, та швидкий розподіл ресурсів для невідкладної допомоги людям, які її потребували, по обидва боки 427-кілометрової «лінії розмежування» на сході України, довжина якої дорівнює протяжності французько-німецького кордону.

Огляд виділення коштів Фонду

У рамках чотирьох виділень коштів у 2020 році Фонд надав 7,5 млн дол. США для 16 партнерів, які працюють як на підконтрольних, так і на не підконтрольних Уряду територіях (ПУТ і НПУТ) Луганської та Донецької областей для допомоги майже 360 000 людей, яким вона була необхідна.

Завданням перших двох виділень коштів (у квітні та травні 2020 р.) було забезпечити допомогу постраждалим унаслідок конфлікту людям та медичним закладам на сході України для подолання пандемії COVID-19 та її наслідків. Завдяки цим коштам майже 14 000 людей було забезпечено необхідними товарами, зокрема комплектами гігієнічних засобів, антисептиками та засобами індивідуального захисту для зменшення ризику захворіти на COVID-19. Партнери-виконавці Фонду також провели навчання для персоналу 79 медичних закладів щодо відстеження контактних осіб хворих на COVID-19. Загалом 135 медичних закладів отримали медичне обладнання та покращили свої спроможності реагування на COVID-19.

Оскільки упродовж 2020 року пандемія  COVID-19 розповсюджувалася територією України, на ранніх етапах захворювання було запроваджено суворі обмеження пересування для запобігання поширенню вірусу, що особливо вплинуло на мешканців НПУТ. Через майже повне припинення роботи контрольних пунктів на «лінії розмежування» 22 березня 2020 року сотні тисяч людей втратили доступ до необхідних послуг та соціальних виплат на ПУТ, у тому числі пенсій.

З огляду на особливі складнощі, з якими стикнулися мешканці НПУТ, третє та четверте виділення коштів (у червні та вересні) були здебільшого спрямовані на підтримку гуманітарних організацій для збільшення їхніх заходів на територіях поза урядовим контролем та допомоги мешканцям НПУТ під час зимового періоду — завдяки коштам на забезпечення твердим паливом, вугіллям та іншими товарами, необхідними для зими. Крім того, в рамках двох напрямів четвертого виділення коштів Фонду були надані кошти на спільну реалізацію проєктів із місцевими органами влади. Метою було збільшення спроможностей місцевих органів влади для того, щоби вони могли поступово перебрати на себе надання послуг місцевим мешканцям, які постраждали внаслідок збройного конфлікту, який продовжується.

Відповідно до чотирьох пріоритетних напрямів, означених Координатором надзвичайної допомоги, для яких в умовах надзвичайних ситуацій часто не вистачає фінансування, у рамках 22 проєктів, профінансованих Фондом у 2020 році, надавалася системна підтримка людям з інвалідністю, забезпечувалося сприяння гендерній рівності, освіті в надзвичайних ситуаціях і надавалися послуги у сфері захисту людям, які потребують допомоги.

Роль донорів у забезпеченні ефективного та своєчасного реагування

Фонд забезпечував невідкладне гуманітарне реагування на сході України лише завдяки продовженню підтримки донорів. У 2020 році 11 донорів, зокрема багатосторонніх, двосторонніх і приватних, внесли майже 9,5 мільйона дол. США, що склало близько 7 % від усіх коштів, отриманих за Планом гуманітарного реагування для України в 2020 р.  

Завдяки цим щедрим внескам Фонд своєчасно виділив кошти для задоволення першочергових гуманітарних потреб у 2020 р. Це фінансування також дозволило Фонду швидко адаптуватися до COVID-19 та забезпечити більшу гнучкість реагування, зокрема шляхом спрощенням поточних умов фінансування, забезпечуючи при цьому підзвітність за використання коштів.

Ми дякуємо урядам та громадянам Болгарії, Естонії, Італії, Канади, Люксембургу, Німеччини, Норвегії, Республіки Корея, Швеції та Європейській комісії, а також окремим донорам за довіру і сподіваємось на продовження підтримки діяльності Фонду у 2021 році.

-------

Ознайомитися з Річним звітом Гуманітарного фонду для України за 2020 р. можна за посиланням.

Підтримати Фонд можна онлайн.

* Гуманітарний фонд для України було засновано в лютому 2019 року для забезпечення найбільш термінових потреб постраждалого внаслідок конфлікту населення на сході України, які би залишилися незадоволеними без підтримки Фонду. Фонд є інструментом, який дає можливість донорам об'єднати кошти без зазначення конкретних цілей їхнього використання, щоби гуманітарні партнери могли забезпечити своєчасну та узгоджену допомогу відповідно до гуманітарних принципів за Планами гуманітарного реагування. Фонд також сприяє посиленню координації та ролі  Координатора з гуманітарних питань (КГП) для забезпечення допомоги згідно з гуманітарними принципами та покращення доступу до людей, які потребують допомоги, зокрема вздовж «лінії розмежування».

22 березня 2020 р. усі КПВВ уздовж «лінії розмежування» були майже повністю закриті, щоби запобігти розповсюдженню COVID-19. За минулий рік було здійснено лише малу частку від кількості перетинів «лінії розмежування» до того, як КПВВ були закриті: 3 % з 1,2 мільйона перетинів на місяць у середньому. Обмеження на пересування протягом року, спричинені COVID-19, позбавили сотні тисяч людей доступу до соціальної допомоги та базових послуг, роз’єднали їх із сім’ями та друзями. Мешканці не підконтрольних Уряду територій (НПУТ), особливо люди старші 60-ти років, потерпають найбільше.

Кількість перетинів «лінії розмежування»

У березні 2021 р. кількість перетинів «лінії розмежування» на сході Україні цивільним населенням залишилася на значно нижчому рівні, ніж до введення обмежень, пов’язаних з COVID-19: близько 55 000 індивідуальних перетинів у порівнянні з 600 000 у березні 2020 р. та 1,2 мільйона у березні 2019 р. [1]

Найменша кількість перетинів спостерігалася в травні 2020 р., коли лише кілька сотень людей мали можливість перетнути «лінію розмежування» через суворі обмеження. Після часткового відкриття двох КПВВ у червні 2021 р. — «Станиці Луганської» в Луганській області та «Новотроїцького» у Донецькій області — кількість щомісячних перетинів почала зростати та досягла понад 80 000 у серпні та вересні 2020 р.

У жовтні 2020 р. КПВВ «Станиця Луганська» закривався двічі: першого разу через пошкодження, спричинені пожежею, вдруге — через погіршення епідеміологічної ситуації. Закриття КПВВ призвело до різкого зменшення перетинів у жовтні: близько 21 000 у порівнянні з майже 86 000 у вересні. Обмеження дозволених перетинів до одного разу на місяць у Луганській області (НПУТ) у вересні призвело до загального зменшення щомісячних перетинів у період із листопада 2020 р. до березня 2021 р., що в середньому становило 40 000 на місяць.

Загалом обмеження на перетин менш суворі в Луганській області (НПУТ) у порівнянні з Донецькою областю (НПУТ). У Донецькій області (НПУТ) тільки люди, яких внесено до попередньо затверджених списків, мали змогу виїхати та/або в’їхати, у той час як в Луганській області (НПУТ) будь-хто, хто постійно проживає в НПУТ Луганській області, має змогу перетнути "лінію розмежування" раз на місяць. Люди також можуть дістатися іншої сторони, якщо причина перетину підпадає під особливі обставини гуманітарного характеру, за запровадження яких виступали ООН і гуманітарні партнери після часткового закриття «лінії розмежування». Зокрема мова йде про гуманітарні винятки, пов’язані зі смертю близького родича, необхідністю термінового медичного втручання, а також возз’єднання з сім'єю.

Різний рівень обмежень на НПУТ призвів до того, що розподілення кількості перетинів між двома областями змінилося. Через призначений тільки для пішохідного сполучення КПВВ «Станиця Луганська» в Луганській області здійснювалося 95 % усіх перетинів «лінії розмежування після її часткового закриття, у той час як до початку пандемії через Донецьку область здійснювалося більше ніж 70 % усіх перетинів.

Причини та частота перетинів «лінії розмежування»

До введення обмежень, пов'язаних із COVID-19, сотні тисяч мешканців східної України, чиї зв'язки були розірвані через появу «лінії розмежування», перетинали її, щоб відвідати родичів, отримати доступ до медичної допомоги, розв'язати проблеми, пов'язані з документами, пенсіями та соціальними виплатами, зняти готівку та перевірити, у якому стані знаходиться їхнє майно. Майже повне закриття «лінії розмежування» у березні минулого року непропорційно сильно вплинуло на мешканців НПУТ, які складали 90 % тих, хто регулярно перетинав «лінію розмежування» до введення обмежень на перетин, та найбільше залежить від доступу до сервісів і соціальних виплат на підконтрольній Уряду території (ПУТ). До COVID-19 регулярний перетин «лінії розмежування» здійснювали приблизно 20 % усіх мешканців НПУТ.

Протягом року до закриття КПВВ більшість людей, які постійно перетинали «лінію розмежування» з НПУТ, подорожували раз на два місяці (близько 70 %) або щомісяця (близько 15 %) для того, щоб розв'язати питання, пов’язані з пенсіями та соціальними виплатами (близько 70 %), зняти готівку (близько 35 %) та відвідати родичів або отримати необхідні документи. [2]

Протягом року після введення суворих обмежень на пересування періодичність і кількість перетинів із НПУТ різко знизилися: з невеликої кількості осіб, що перетинали «лінію розмежування», менше ніж 40 % подорожували кожні два місяці та менше 10 % — щомісяця. [3] Мешканці НПУТ також частіше подорожували, щоби побачити рідних (близько 60 %), але рідше, щоби зняти готівку (менше ніж 40 %) та розв'язати проблеми, пов’язані з виплатою пенсій та соціальними виплатами (менше ніж 30 %). [4]

Зміна причин для перетину багато в чому пов’язана зі зниженням кількості перетинів та обмеженою можливістю пенсіонерів із НПУТ виїжджати, щоб отримати або поновити свої соціальні виплати: до COVID-19 більше 65 % перетинів здійснювали літні мешканці НПУТ.

Протягом першого року закриття КПВВ мешканці ПУТ також рідше подорожували до НПУТ, більшість із яких (понад 25%) подорожувала раз на два роки, 10 % мешканців виїжджали чотири рази на рік та 10 % — кожного місяця. На відміну від року до закриття КПВВ, коли більш ніж 30 % подорожували кожного місяця, 20 % — щоквартально, 15 % — раз на два місяці.

До закриття «лінії розмежування» більшість мешканців (близько 70 %) перетинали «лінію розмежування», щоби відвідати родичів, цей відсоток зберігся протягом усього року закриття КПВВ. На другому місці серед найпоширеніших причин перетину «лінії розмежування» мешканцями ПУТ — перевірка власності (близько 34 %). Ця цифра зменшилася з початком пандемії: лише 16 % осіб змогли перетнути «лінію розмежування».

Самоізоляція та тестування на COVID-19

Після часткового відкриття двох КПВВ у червні 2020 р. в'їзд із НПУТ на ПУТ став можливим за умови 14-денної самоізоляції, яка контролюється за допомогою застосунку для смартфона «Дій вдома». [5] Майже 60 % осіб, що в'їжджають на ПУТ, повідомили про труднощі у встановленні та використанні застосунку. Ця вимога стала особливо складною для літніх громадян, багато з яких не мають смартфонів або навичок їх використання.

Особи, які подорожують на ПУТ, і не мають смартфону чи не в змозі завантажити застосунок «Дій вдома», повинні знаходитися на карантині в спеціальному закладі 14 днів або до тих пір, доки не отримають негативний ПЛР тест на COVID-19. Проте до січня 2021 р. тести ПЛР на COVID-19 надавалися лише на платній основі та були надто дорогими для більшості вразливих верств населення. Крім того, можливість залишатися на обсервації не завжди була доступна особам через брак місць у призначених медичних закладах.

На даний момент самоізоляцію можна припинити раніше за наявності негативного ПЛР тесту та, починаючи з 5 січня 2021 р., антиген-тесту на COVID-19. З січня Уряд України надає безкоштовні ПЛР тести на КПВВ «Новотроїцьке», а з березня – на КПВВ «Станиця Луганська». Як повідомляється, можливостей тестування для задоволення попиту на КПВВ «Станиця Луганська» недостатньо: тестів вистачає лише для близко 10 % від 1 000 осіб, що перетинають «лінію розмежування» щодня.

Крім того, надходили звіти про брак інформації щодо безкоштовного тестування та графіку роботи пунктів тестування. Також повідомляли про випадки, коли деякі особи намагалися скористатися ситуацією, що склалася, і ставали в чергу на тестування на COVID-19, щоби згодом продати своє місце в черзі тим, хто насправді її потребує. Інші пропонують допомогу в установці додатка «Дій вдома» вразливим людям за гроші.

При в’їзді до НПУТ Луганської області з ПУТ двотижневий карантин за місцем проживання залишається обов’язковим. На НПУТ Донецької області особи, що в’їжджають із ПУТ, повинні проходити двотижневий карантин у спеціально відведених установах або можуть оплатити експрес-тест, який, якщо він буде негативним, дозволить їм проходити самоізоляцію за місцем проживання.

Вплив обмеженого пересування на цивільне населення

Обмеження на пересування протягом року залишило сотні тисяч людей без доступу до соціальних виплат й основних соціальних послуг. Люди також втратили зв'язки з рідними та друзями. Та найбільше потерпають мешканці НПУТ. За попередніми оцінками, принаймні 360 000 пенсіонерів з НПУТ, які раніше регулярно в’їжджали на ПУТ, щоб отримати пенсії, не змогли виїхати протягом всього минулого року. З березня 2020 р. на пенсійних рахунках було накопичено понад 11 мільярдів гривень (близько 396 мільйонів дол. США). [6] Через обмеження пересування пенсіонери НПУТ були змушені шукати альтернативні способи пристосування, у тому числі більше розраховувати на соціальні виплати на НПУТ, витрачати попередньо накопичені заощадження, позичати гроші або діставалися пенсій на ПУТ, вдаючись до більш витратних та юридично сумнівних методів.

Незважаючи на відкриття з боку ПУТ двох сервісних центрів, що надають широкий спектр адміністративних, банківських, юридичних та юридичних послуг, дуже мало людей змогли скористатися ними через дуже обмежену можливість перетнути «лінію розмежування». Обмеження, пов’язані з COVID-19, збільшили ізольованість мешканців НПУТ та негативно вплинули на їхній психологічний стан. Люди повідомляли, що відчувають себе так, ніби потрапили до пастки, через нездатність відвідати близьких та рідних більше року, не маючи будь-яких певних перспектив поліпшення ситуації.

Фактично для тих, хто не підпадає під дію гуманітарних виключень, або ті, хто не мають змоги підтвердити постійне місце проживання на ПУТ/НПУТ, відповідно, єдиною можливістю виїхати є виїзд через Російську Федерацію. Однак ця подорож набагато дорожча, виснажлива та пов’язана з проблемами юридичного характеру, і не є прийнятною для літніх людей та вразливих верств населення. Крім того, хоча Російська Федерація (кордони якої зачинені для більшості іноземних громадян) ще дозволяє в’їзд та транзит з НПУТ/ПУТ та на ПУТ/НПУТ, повідомлялося про випадки введення нових обмежень, внаслідок чого цей маршрут стає менш доступним. Наприклад, особам з українськими біометричними паспортами нібито заборонено в’їжджати на територію Російської Федерації, в той час як в’їзд громадянам України з паспортами старого зразку і відміткою про прописку на території НПУТ – дозволено.

Обмеження пересування в 2021 р.

Передбачається, що суворі обмеження на пересування лише посилять вразливість населення, впливаючи на мешканців НПУТ найбільше, та посилюючи розрив між колись єдиними громадами. Очікується, що «лінія розмежування» залишиться здебільшого заблокованою принаймні до літа 2021 р. Існує й вірогідність того, що «лінія розмежування» буде заблокована до кінця року.

Нещодавнє збільшення інтенсивності бойових дій посилює страх щодо поновлення конфлікту, спричиняючи додаткові випробування для вже виснажених конфліктом людей. За таких обставин доступ людей до гуманітарної допомоги та здатність гуманітарного співтовариства дістатися людей, які її потребують, незалежно від місця їхнього проживання, залишаються найважливішими завданнями, доки не буде знайдено мирного шляху врегулювання збройного конфлікту.

Хронологія обмежень пересування у зв’язку з COVID-19

21 березня 2020 р. Уряд України вводить тимчасові обмеження на перетин «лінії розмежування», за якими дозволяється в’їзд на ПУТ лише особам з постійним місцем проживання на ПУТ. На НПУТ Луганської та Донецької областей, у свою чергу, припинили рух цивільного населення вздовж усієї «лінії розмежування».

Березень - квітень 2020 р. Обидві сторони запровадили винятки гуманітарного характеру, а саме (i) смерть або важке захворювання близького родича, (ii) важка або хронічна хвороба, яка потребує медичного втручання, (iii) необхідність дотримуватися принципу єдності сім'ї та ін. [7] Особи, які мали можливість перетинати «лінію розмежування» на цих підставах, повинні були знаходитися на самоізоляції 14 днів. Незважаючи на те, що на НПУТ застосували аналогічний підхід, лише кілька сотень осіб змогли перетнути «лінію розмежування» в квітні та березні 2020 р.

10 червня 2020 р. Два пункти перетину відновили свою роботу з боку ПУТ: «Станиця Луганська» в Луганській області та «Новотроїцьке» в Донецькій області (обидва працюють щодня).

12 червня 2020 р. КПВВ «Станиця Луганська» знов почало працювати з боку НПУТ у Луганській області (щодня).

22-25 червня 2020 р. КПВВ «Новотроїцьке»/«Оленівка» знов починає працювати з боку НПУТ у Донецькій області (працює тільки по понеділкам та п’ятницям).

25 вересня 2020 р. На НПУТ Луганської області скорочено кількість перетинів до одного на місяць для людей, які мають місце постійного проживання на НПУТ Луганської області.

15 жовтня – 10 листопада 2020 р. КПВВ «Станиця Луганська» тимчасово закрита з боку ПУТ через погіршення епідеміологічної ситуації.

10 листопада 2020 р. Два нових КПВВ «Щастя» та «Золоте» відкриваються на ПУТ, та п’ять інших КПВВ, які існували раніше, відкриваються з боку ПУТ. Через постійні побоювання на НПУТ щодо епідеміологічної ситуації та брак прогресу у політичних переговорах лише два КПВВ працюють в обмеженому режимі з обох сторін: «Станиця Луганська» в Луганській області та «Новотроїцьке» у Донецькій області.

5 січня 2021 р. Уряд включає антиген-тест до списку тестів, що дозволяють дострокове припинення обов’язкової самоізоляції для тих, хто прибуває з НПУТ. На ПУТ громадянам України надаються безплатні тести.

1 березня 2021 р. Перший гуманітарний конвой, організований ООН, перетинає КПВВ «Щастя» в Луганській області. Станом на сьогоднішні КПВВ залишається закритим для перетину цивільними особами.

22 березня 2021 р. Уряд приймає рішення про звільнення від обов’язкової двотижневої самоізоляції осіб, що прибувають із НПУТ на ПУТ для проходження вакцинації.

---

[1] Згідно з даними Державної прикордонної служби України.

[2] UNHCR Ukraine and Right to Protection, eastern Ukraine checkpoint monitoring (2020) and eastern Ukraine checkpoint monitoring (2019)

[3] UNHCR Ukraine and Right to Protection, eastern Ukraine checkpoint monitoring (October-December 2020) and eastern Ukraine checkpoint monitoring (January-March 2021)

[4] UNHCR Ukraine and Right to Protection, eastern Ukraine checkpoint monitoring (2021)

[5] Там само.

[6] Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, www.facebook.com/denisovaombudsman/posts/5364601880279184

[7] Перелік винятків, за запровадження якого виступала гуманітарна спільнота, включає необхідність дотримуватися принципу єдності сім'ї, смерть або важке захворювання близького родича, необхідність термінового медичного втручання, важку або хронічну хвороба, яка потребує невідкладного медичного втручання.

Уже сьомий рік конфлікт на сході України продовжує суттєво впливати на життя мільйонів мешканців регіону, 3,4 мільйона з яких потребують гуманітарної допомоги та захисту у 2021 році. Хоча припинення вогню в липні 2020 року призвело до помітного зменшення бойових дій та жертв серед цивільного населення, а також найдовшого затишшя з початку конфлікту, все ще незрозуміло, коли конфлікт закінчиться. Гуманітарна криза ще більше загострилась через пандемію COVID-19, а найбільший тягар конфлікту продовжує нести цивільне населення. Страхи, пов’язані з обстрілами та бойовими сутичками, а також небезпекою наземних мін і вибухонебезпечних предметів, залишаються щоденною реальністю для мільйонів людей по обидва боки більш ніж 420-кілометрової «лінії розмежування», яка дорівнює довжині французько-німецького кордону.

Пандемія COVID-19 спричинила додаткові виклики для людей, які вже були в складній ситуації. Пандемія та її наслідки призвели до того, що регіон з ослабленою системою охорони здоров’я, обмеженими можливостями надання соціальних послуг та слабкою економікою, опинився на межі витривалості. Упродовж перших місяців пандемії всі пункти перетину «лінії розмежування» були закриті для запобігання поширенню вірусу, що суттєво обмежило свободу пересування. Відтак, людям, які потребують допомоги, особливо похилого віку, які проживають на територіях поза урядовим контролем, стало майже неможливо дістатися до своїх основних джерел доходів, таких як пенсії і соціальні виплати, або підтримувати сімейні зв’язки. Така ізольованість не тільки збільшила вразливість людей, але й посилила психологічний стрес. Два з п’яти пунктів перетину частково відновили роботу у червні 2020 року, але обмеження на пересування все ще діють, а порядок перетину залишається складним. Після запровадження наприкінці березня 2020 року обмежень на пересування, у зв’язку з COVID-19, кількість щомісячних перетинів «лінії розмежування» складає менше 10 % від 1,2 мільйона перетинів на місяць у 2019 році. Водночас з березня по грудень 2020 року обсяг гуманітарної допомоги, яку доставляють на не підконтрольну Урядові територію (НПУТ) конвої ООН, скоротився на 16 % у порівняні з аналогічним періодом 2019 року, і значну частку допомоги, яку вдалося доставити, становлять засоби для боротьби з коронавірусною хворобою. Через пандемію сотні тисяч людей, виснажених конфліктом, стали ще більш вразливими та залежними від гуманітарної допомоги.

Через обмеження на пересування вже посилилась і ще більше загостриться вразливість постраждалих людей, особливо людей, які проживають на НПУТ. Очікується, що перетин «лінії розмежування» залишатиметься значною мірою обмеженим до літа 2021 року. Водночас відкриття двох нових пунктів перетину в Луганській області затримується через розбіжності щодо їхнього режиму роботу. З позитивного варто зазначити, що кількість організацій, які мають доступ для роботи на НПУТ, може поступово збільшитися, зокрема для підтримки заходів реагування на COVID-19.

Зважаючи на те, що COVID-19 продовжує суттєво впливати на всю країну, відновлення економіки на сході України у 2021 році здається малоймовірним. Очікується, що громадам все ще буде необхідна підтримка для забезпечення самодостатності та відновлення від наслідків тривалої кризи та пандемії. Попри збільшення участі урядових організацій в гуманітарному реагуванні на підконтрольній Уряду території (ПУТ), їх потенціал реагування на надзвичайні ситуації та готовності до них, ймовірно, залишиться недостатнім для задоволення все більшого обсягу гострих потреб. Обмеження переміщення через «лінію розмежування» посилюватимуть вразливість людей, а ситуація на НПУТ, як очікується, буде складною через обмежені спроможності лікарень та лабораторій.