Загальна безпекова та гуманітарна ситуація
Загальна безпека та гуманітарна ситуація. 11 вересня війна в Україні перетнула 200-денну позначку на тлі активних бойових дій, які не припинялися на сході та півдні країни. Продовжували надходити повідомлення про постраждалих цивільних осіб, руйнування цивільної інфраструктури й масштабні порушення електро- та водопостачання. Водночас з відновленням Урядом України контролю над більшою частиною Харківської області та окремими районами Херсонської області продовжує зростати занепокоєння щодо потреб мешканців територій, до яких було відновлено доступ гуманітарних учасників, а також оптимальних способів надання їм допомоги з урахуванням наближення зими. Установи ООН і партнери на місцях тісно співпрацюють з місцевими органами влади з метою визначення потреб та організації постачання життєво важливої гуманітарної допомоги в райони, що найбільше постраждали.
Інтенсивні бойові дії тривали здебільшого в Донецькій області, де повідомлялося про понад 100 цивільних осіб, які постраждали внаслідок ракетних ударів та обстрілів по обидва боки лінії фронту з 9 до 11 вересня, зокрема 34 загиблих та 72 поранених. Це число включає 29 людей, які загинули або отримали поранення 10 вересня на підконтрольних Уряду територіях (ПУТ) області. Найбільш значні руйнування спостерігались в містах Бахмут, Красногорівка та Покровськ. Крім того, 9 вересня повідомлялося про 35 загиблих та поранених серед цивільного населення в Донецьку та Горлівці на не підконтрольних Уряду територіях (НПУТ). Згадуючи про трагічну 200-денну відмітку війни, що триває, очільник Донецької обласної адміністрації Павло Кириленко повідомив, що станом на цей день на ПУТ області було зруйновано або повністю знищено 78 000 приватних та багатоквартирних будинків, а також майже 600 шкіл та дитячих садочків. На НПУТ повідомлялося про руйнування майже 7 000 житлових будинків, 300 закладів освіти та сотень інших об’єктів цивільної інфраструктури.
Подібний аналіз руйнувань було проведено і в Харківській області, де здійснювалося оцінювання як районів, що зазнали руйнувань унаслідок обстрілів, які й досі не припиняються, так і територій, які знаходилися поза контролем Уряду протягом шести місяців та до яких нещодавно було відновлено доступ гуманітарних партнерів. Повідомлялось про понад 30 цивільних осіб, які загинули або були поранені 9 та 10 вересня. Зокрема, 9 вересня надійшла інформація про 9 мешканців Харкова, які дістали поранення під час обстрілу. 12 вересня депутат міської ради Ізюма — одного з міст, які, згідно з отриманими повідомленнями, було звільнено Збройними силами України, сказав, що за попередніми даними в місті загинули 1 000 мешканців та було зруйновано 80 % об’єктів міської інфраструктури. Він повідомив про гостру потребу в медичній допомозі та лікарських засобах, водночас додавши, що хоча більшість з 30 000 мешканців міста, які виїхали, сподівається повернутися до своїх домівок, «стан критичної інфраструктури міста є надзвичайно складним». Згідно з отриманими повідомленнями, більша частина раніше НПУТ Харківської області зазнала значних руйнувань унаслідок бойових дій, і там практично відсутні водо- та електропостачання й інші базові послуги, а постачанню допомоги перешкоджає забруднення території наземними мінами. Так, згідно зі звітом міжнародної НУО з питань безпеки, 12 вересня внаслідок вибуху міни на ґрунтовій дорозі поблизу села Макарове на північ від Харкова, три людини загинуло і ще одна дістала поранення.
11 вересня органи влади України та гуманітарний партнер повідомили, що внаслідок ракетних ударів було пошкоджено ТЕЦ у Харкові, що призвело до порушення електро- та водопостачання не тільки в Харківській області, але й також у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Полтавській та Сумській областях. Згідно з повідомленнями, чотири енергетики загинули та ще три дістали поранення, а тисячі домогосподарств залишилися без світла й води. Повідомлялося, що впродовж наступних днів тривали роботи з ремонту інфраструктури та відновлення електро- й водопостачання, а Уряд України засудив цілеспрямоване руйнування критичної цивільної інфраструктури. Станом на дату підготовки цього оперативного зведення постачання електроенергії та води було відновлено в більшості районів постраждалих областей. 14 вересня повідомлялося про щонайменше сім ракетних ударів по дамбі Карачунівського водосховища поблизу Кривого Рога Дніпропетровської області, через які, згідно з отриманою інформацією, сталося підтоплення житлових будинків і виникли перебої у водопостачанні.
Продовжують надходити повідомлення про щоденні обстріли інших регіонів України, внаслідок яких гинуть та отримують поранення мирні жителі та руйнується інфраструктура. Зокрема, згідно з отриманою інформацією, Миколаїв та Миколаївська область не зазнавали ракетних ударів лише протягом 29 з 200 днів війни в Україні. Також повідомлялося про посилення обстрілів та збільшення кількості ракетних ударів по території Сумської області.
Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) у своєму звіті від 13 вересня про ситуацію на Запорізькій атомній електростанції (ЗАЕС), що знаходиться на НПУТ Запорізької області, повідомило, що попри успіхи, досягнуті в ремонті енергетичної інфраструктури, ситуація на електростанції «залишається нестабільною». Представники МАГАТЕ зазначили, що попри те, що український персонал продовжує ремонт ліній електропередач, щоб забезпечити постачання електроенергії, необхідної для живлення охолоджувачів реакторів та інших систем безпеки, із зовнішнього джерела, усі шість реакторів ЗАЕС та чотири зовнішні лінії електропередач наразі відключено, унаслідок чого припинено постачання електроенергії побутовим, промисловим та іншим споживачам. У своєму виступі 12 вересня Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі знову закликав до створення навколо ЗАЕС зони ядерної безпеки.
