Огляд ситуації станом на 12:00 18 травня
Загальна гуманітарна ситуація. Протягом звітного періоду на сході України тривали інтенсивні бої, особливо в Луганській області, водночас авіа- та ракетні удари спостерігалися майже щодня в кількох областях по всій країні. 17–18 травня було повідомлено, що бойові дії в Луганській області наближаються до її адміністративного центру — Сєвєродонецька. Також повідомлялося, що щонайменше четверо мирних жителів загинули та один отримав поранення, а цивільному житлу та інфраструктурі було завдано значної шкоди. Найбільша інтенсивність бойових дій спостерігається в Луганській області, водночас активні бої та повітряні атаки також зафіксовані на сході у Донецькій та Харківській областях. Протягом тижня також надходили повідомлення про авіаудари в інших місцях, які часто вражали інфраструктуру, а також житлові райони, внаслідок чого загинули та отримали поранення мирні жителі. Зокрема, за повідомленнями, від повітряних атак постраждали нафтопереробний завод у Полтавській області, житлові будинки у Запорозькій області, енергетична інфраструктура Дніпропетровської області, житловий будинок, дитсадок та інші будівлі у Сумській області, житлові райони Чернігівської області, залізнична інфраструктура у Львівській області та приватний будинок у Миколаївській області.
Водночас на півдні Херсонської області зростають гуманітарні потреби — перш за все в медикаментах, харчових продуктах та готівці — через активні бойові дії, які, за повідомленнями, тривають навколо Високопільської громади, на південь від підконтрольного уряду Кривого Рогу. Повідомляється, що 14 травня у Станіславі (на захід від Херсона) було пошкоджено газопровід. Крім того, 16 травня міський голова Херсона заявив, що медикаменти закінчаться через два тижні, а поставки кисню також обмежені. Обласна влада повідомила про перебої з постачанням електроенергії та води, а також мобільних та інтернет-послуг як на підконтрольних, так і на не підконтрольних уряду територіях (ПУТ та НПУТ), а також про те, що в деяких місцях не вистачає їжі. Крім того, широко поширеною є потреба в готівці та медикаментах. Влада також закликає створити безпечні коридори для евакуації мирного населення та доставлення гуманітарної допомоги. Проте, повідомляється, що жителі мають лише обмежену свободу пересування в межах області та не мають права залишати нові зони НПУТ, а волонтерам із гуманітарною допомогою заборонено в’їзд. 17 травня надійшло повідомлення про те, що цивільні особи кілька днів чекали в кілометровій черзі транспортних засобів, намагаючись виїхати на північ з Херсонської області. Також надійшли повідомлення про спроби евакуації в інших районах.
Постраждалі серед цивільного населення і пошкодження цивільної інфраструктури. За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ), станом на 17 травня в країні загинули 7 964 цивільні особи: 3 778 загиблих і 4 186 поранених, за даними УВКПЛ. Більше ніж половина (4 326) усіх підтверджених наразі постраждалих зареєстрована на ПУТ та НПУТ Донецької та Луганської областей. Фактична кількість жертв серед цивільного населення по всій території Україні значно вища, оскільки отримання інформації з деяких місць, де тривають інтенсивні бойові дії, затримується, а багато повідомлень усе ще не підтверджені.Крім того, 13 травня Генеральний прокурор України повідомила, що на цей момент через війну постраждало понад 640 дітей, у тому числі 226 дітей загинули та ще 420 отримали поранення. У Генпрокуратурі повідомили, що найбільшу кількість постраждалих — 139 — зафіксовано в Донецькій, 116 — у Київській та 99 — у Харківській області, а також багато постраждалих у Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Херсонській та Чернігівській областях. ООН проводить незалежну перевірку кількості жертв серед цивільного населення, яка може відрізнятися від кількості, повідомленої державами-членами ООН.
Спільний центр з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін у Донецькій області (НПУТ) на своєму вебсайті веде базу даних обліку збитків від війни з переліком щоденних пошкоджень інфраструктури та об’єктів соціальної сфери на НПУТ Донецької області, зокрема закладів сфери охорони здоров’я, закладів освіти, соціальних та виробничих об’єктів (наприклад гаражів, майстерень, адміністративних офісів, продуктових магазинів тощо), об’єктів критичної інфраструктури(наприклад, сховищ небезпечних матеріалів, трансформаторних підстанцій, водосховищ тощо), а також об’єктів електро-, водо- та газопостачання. Дані включають інформацію про пошкодження, зафіксовані з початку 2022 року, проте цифри не піддавалися незалежній перевірці з боку ООН. Як повідомлялося, основна частина пошкоджень припала на 24 лютого. З початку 2022 року, станом на 18 травня, пошкоджено 3 466 житлових будинків. Крім того, постраждало 729 об’єктів цивільної інфраструктури, у тому числі майже 320 об’єктів електро-, водо- та газопостачання, понад 210 об’єктів соціально-виробничої сфери, понад 120 закладів освіти, понад 40 закладів охорони здоров’я та понад 25 об’єктів критичної інфраструктури.
Лондонська благодійна організація «Рух проти збройного насильства» (AOAV) 12 травня повідомила, що щонайменше троє людей загинули та ще 19 отримали поранення в результаті авіаудару, який був нанесений по школі в місті Новгород-Сіверському (Чернігівська область). Повідомляється, що кілька авіаційних ракет влучили в будівлі школи та інтернату. Пожежа, яка виникла внаслідок цього, пошкодила адміністративну будівлю та низку житлових будинків. У повідомленні також наводяться слова першої леді України Олени Зеленської, яка зазначила, що попри заяви про те, що цілями обстрілів є лише військові об’єкти, від війни сильно страждають діти у країні. Загалом, за даними Міністерства освіти і науки України, станом на 18 травня по всій країні пошкоджено 1604 закладів освіти, а 144 — зруйновано.
Підозри у скоєнні військових злочинів. Організація Human Rights Watch (HRW) у новому звіті, опублікованому 18 травня, підтвердила, що в період з кінця лютого по березень в Чернігівській та Київській областях коїлися очевидні військові злочини, коли цивільні особи зазнавали «позасудових страт, катувань та іншого тяжкого насильства». HRW повідомила, що в 17 відвіданих нею минулого місяця селах і містечках вона провела розслідування 22 явних випадків позасудових страт, 9 інших протиправних вбивств, 7 випадків катувань і 6 можливих насильницьких викрадень. Також 21 цивільна особа повідомила про незаконне ув’язнення й утримування в нелюдських і принизливих умовах. HRW повідомила, що вона також опитала 65 осіб у період з 10 квітня по 10 травня — включаючи колишніх ув’язнених, людей, які були піддані катуванням, сім’ї жертв та інших свідків — і дослідила речові докази, а також фотографії та відео. У звіті прямо зазначається, що очевидні військові злочини були вчинені в районах, які на той час перебували під контролем збройних сил Російської Федерації, і робиться висновок, що ці злочини «мають бути негайно і неупереджено розслідувані та належним чином розглянуті в судовому порядку».
Доступ до водопостачання і санітарних умов. Ситуація з доступом до водопостачання залишається особливо складною у східній частині країни, а можливість відновлення водопостачання та завезення води залишається обмеженою. Місцева влада Маріуполя (Донецька область) нещодавно попередила, що тисячі людей у місті можуть загинути просто через погані санітарні умови, спричинені війною, зокрема тижнями бомбардувань та оточенням. Вони повідомляють, що в зруйнованому портовому місті залишаються до 170 000 жителів, переважно літні люди, люди з інвалідністю та хворі. Маріупольська міська рада заявила, що сформувалися умови для спалаху захворювань серед вже ослабленого населення, яке має обмежений доступ або взагалі не має доступу до водопостачання, санітарних вузлів, медикаментів та медичних послуг. 17 травня Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) прямо попередила, що в Маріуполі може статися спалах холери через погану якість питної води. Повідомлялось, що за отриманою від НУО інформацією, у місті можливе змішування стічних вод з питною водою. ВООЗ заявила, що готова до поширення хвороб, особливо холери, через таку ситуацію; серед іншого, вже підготовлені відповідні вакцини.
Крім того, як повідомляє місцева влада Луганської області, через бойові дії в більшості населених пунктів, підконтрольних уряду України, припинене електропостачання, а залежне від нього водопостачання на ПУТ Луганської області відсутнє вже понад тиждень. Також повідомляється, що ситуація з водопостачанням є критичною на НПУТ Донецької області, де, за даними джерел із НПУТ, запасів води для найбільшого міста непідконтрольної території — Донецька — вистачить лише на 20–25 днів. Крім того, за даними публічних джерел, у місті Миколаїв кілька днів поспіль було відсутнє постачання питної води через пошкодження водопроводу, а постійні обстріли ускладнювали ремонтні роботи. Як повідомляється, до 9 травня постачання води через водопровідну мережу було поступово відновлено, але вода залишалася небезпечною для пиття.
Вплив на навколишнє середовище. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України у своєму звіті від 12 травня визначає загальні масштаби впливу на навколишнє середовище, який країна продовжує зазнавати через війну, у т. ч. через пошкодження атомних електростанцій та загрозу радіаційного забруднення, пошкодження інфраструктури та промислових об’єктів, забруднення і пошкодження природних заповідників і екосистем, що знаходяться під охороною, прісноводних ресурсів, а також Азовського і Чорного морів. У звіті пояснюється, що український уряд прагне зафіксувати, як і в інших сферах, наслідки вторгнення, зокрема для навколишнього середовища, частково для того, щоб мати можливість захистити своїх громадян, зміцнити міжнародне співробітництво та апелювати до правосуддя. Міністерство зазначає, що, наприклад, 3 травня Верховна Рада України ухвалила закон про приєднання України до Конвенції про транскордонний вплив промислових аварій як інструмент покращення міжнародної співпраці в галузі охорони довкілля. У повідомленні також йдеться, що на Чорнобильській АЕС та в Чорнобильській зоні відчуження (Київська область) тривають заходи з ліквідації наслідків бойових дій та військової присутності. Зазначається, що наразі територія, на якій розташована Запорізька АЕС (Запорізька область), не контролюється українським урядом. У звіті міністерства також зазначено, що війна, крім інших наслідків, позбавила близько 4,6 млн українців по всій країні доступу до безпечної питної води, а 1,4 млн людей, зокрема на сході України, доступу до будь-якого водопостачання. Окремо повідомлялося, у т. ч. керівником Донецької області, що внаслідок обстрілу 16 травня стався потужний вибух на складі поблизу Ізюма в сусідній Харківській області — складі, де знаходиться аміачна селітра, яка зазвичай використовується для виготовлення добрив і вибухівки. Керівник обласної адміністрації додав, що вибух, який утворив величезний стовп рудого диму, не створив безпосередньої загрози здоров’ю мешканців; проводиться екологічна експертиза.
Продовольча безпека. Міністерство закордонних справ України повідомило, що щонайменше 400–500 тис. тонн зерна на суму близько 100 млн дол. США було вилучено у фермерів на не підконтрольних Уряду територіях країни. У Міністерстві заявили, що такі дії лише посилюють продовольчу незахищеність, спричинену війною. Міністерство додало, що, за непідтвердженими даними, зерно незаконно вивозиться судами для продажу за кордоном.
При цьому, за даними Всесвітньої продовольчої програми (ВПП), до війни більшість харчових продуктів, вироблених Україною, достатніх для того, щоб нагодувати 400 млн людей, експортувалося через сім портів країни на Чорному морі. За вісім місяців до початку війни через них пройшло близько 51 млн тонн зерна, повідомляє ВПП. Розуміючи, як закриття морських портів України впливає на продовольчу безпеку в усьому світі, ВПП закликала до негайного відновлення роботи чорноморських портів, зокрема Одеси, щоб критично важливе продовольство з України могло досягати людей, які вкрай потребують допомоги у країнах, що зазнали гуманітарної кризи.
Вплив на економіку. 17 травня Ініціатива REACH опублікувала звіт Ukraine: Joint Market Monitoring Initiative (JMMI)--April 2022, в якому наведено інформацію про цінові тенденції та показники роботи ринків в Україні. Автори пояснюють, що, з урахуванням масового переміщення населення та гуманітарної кризи, спричинених війною, а також з огляду на поширеність багатоцільової грошової допомоги як засобу допомоги, моніторинг ринку є ключовим засобом, який забезпечуватиме ефективність та стійкість гуманітарних заходів та не завдаватиме шкоди місцевим економічним системам. Таким чином Спільна ініціатива з моніторингу ринку, що проводиться у співробітництві з Робочою групою з надання грошової допомоги в Україні, прагне заповнити поточну інформаційну прогалину, надаючи своєчасні дані про цінові тенденції та індикатори функціональності ринку. Представлені у звіті категорії висвітлюють низку пов’язаних тем, у т. ч. можливість людей отримати доступ до магазинів і ринків, ціни на типовий «продовольчий кошик», функціонування банків та прийнятні способи оплати. Більш докладна інформація наведена в розділі Кластера нижче.
Вплив на представників ЛГБТІК+–спільноти. 17 травня Кластер з питань захисту та Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН) опублікували звіт Protection of LGBTIQ+ people in the context of the response in Ukraine, який присвячений конкретному впливу війни на представників ЛГБТІК+, наприклад, щодо отримання ними доступу до гуманітарної допомоги. У звіті, серед іншого, відзначається, що ще до початку військового наступу в лютому представники ЛГБТІК+ в Україні періодично ставали об’єктами ненависті, дискримінації, переслідувань та насильства. Зараз, як додається у звіті, вони часто піддаються підвищеному ризику відторгнення, експлуатації, насильства та зловживань і стикаються з певними ризиками у сфері захисту, що створює додаткові перешкоди у доступі до гуманітарної допомоги та послуг, таких як безпечне проживання, відповідне медичне обслуговування, служби з запобігання та реагування на гендерно зумовлене насильство (ГЗН), освіта та забезпечення засобів до існування. У звіті, серед іншого, робиться висновок про важливість розуміння гуманітарними організаціями та постачальниками послуг таких ризиків та вміння їх розв’язання за допомогою спеціально розроблених програм для забезпечення рівних прав представників ЛГБТІК+, переміщених та/або постраждалих від війни в Україні.
Вплив на гуманітарні організації. ODI – Humanitarian Policy Group опублікувала звіт Navigating Humanitarian Dilemmas in the Ukraine Crisis, в якому розглядає низку широкомасштабних проблем, з якими стикаються гуманітарні організації через війну та її наслідки. Ці проблеми, як зазначено у звіті, включають змінний, схильний до загострень, характер бойових дій по всій країні, жертви серед цивільного населення, масове переміщення, підвищення цін на сировину, продовольчу небезпеку, втрату доступу до основних послуг, включаючи електропостачання, і випадки, під час яких страждають медичні працівники, пацієнти та заклади охорони здоров’я. Далі у звіті детально розглядається, як гуманітарні потреби та здатність реагувати на них змінюються залежно від контексту, у т. ч. від бойових дій в районах країни, де сторони намагаються встановити контроль, умов на не підконтрольних уряду територіях, напливу ВПО в певні райони України та здатності сусідніх країн приймати мільйони біженців.
Переміщення. Бойові дії, що тривають, та погіршення умов продовжують спонукати людей по всій Україні до переміщення, а можливість організації евакуації з деяких найбільш постраждалих районів залишається обмеженою. У період з 11 по 17 травня в країні було евакуйовано щонайменше 1 000 осіб, у тому числі 14 травня, коли, за повідомленнями, колона з 1000 автомобілів, яка вирушила з Маріуполя, прибула до Запоріжжя. Протягом звітного періоду також надходили повідомлення про продовження зусиль з евакуації цивільного населення з інших районів Донецької області та з Луганської області, хоча вони не завжди були вдалими через інтенсивні бої. За повідомленнями, з 14 по 17 травня з Луганської області було евакуйовано понад 100 осіб, у т. ч. понад 70 осіб 17 травня. ООН не може перевірити кількість евакуйованих людей.
16 травня Міжнародна організація з міграції (МОМ) оприлюднила результати базової оцінки, проведеної з 15 по 30 квітня серед 75 громад, які приймають внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у Львівській та Закарпатській областях на заході України, щоб зібрати дані про початкові тенденції щодо кількості зареєстрованих ВПО. Оцінка містить інформацію про майже 170 000 осіб, які прибули до двох західних областей, причому більшість людей прибули з Донецької, Київської та Харківської областей. МОМ пояснює, що такі оцінки сприяють цільовому розподілу та наданню гуманітарної допомоги.
Станом на 17 травня, орієнтовна кількість людей, переміщених через війну, що триває, становить 14,3 млн осіб. За даними УВКБ ООН, наразі понад 6,3 млн людей виїхали в сусідні країни. Більшість людей перетнули кордон з Польщею (близько 3,4 млн), Румунією (понад 930 000 осіб) і Російською Федерацією (понад 860 000). Раніше МОМ повідомляла, що станом на 3 травня 8 млн людей стали внутрішньо переміщеними особами. Додатково Російська Федерація повідомила, що з 24 лютого на її територію потрапило понад 1,3 млн осіб, у тому числі понад 227 000 дітей. ООН не має засобів для перевірки кількості людей, які перетнули міжнародні кордони, про яких повідомляють країни-члени ООН.